Символіка району
Герб Валківського району було затверджено на V11 сесії Валківської районної ради ХХ1V скликання 7 травня 2003 року (на підставі ст.22 та ст. 43 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).
У Положенні про герб Валківського району зазначається, що в основі його зображення знаходиться геральдичний щит, який є древнім символом Валок (ріг достатку й жезл Меркурія на зеленому полі у верхній частині і три сливи на синьому фоні – у нижній). Щит обрамлений з обох боків кетягами калини, яка є одним із символів України, та вінком із 20 зелених дубових листочків, що вказують на кількість територіальних громад у районі. Герб увінчано також колосками хлібних злаків – ознакою розвинутого Валківського землеробства і стилізованим зображенням яскраво-жовтої шестірні – символу високотехнічного сільського господарства краю. У вершині герба розташований фрагмент нафтогазової вишки, що вказує на значні поклади нафти і газу та промисловий розвиток видобувної галузі в районі. У Положенні про герб району відзначається також, що цей символ може розміщуватися на будинках та у приміщеннях районної ради і районної державної адміністрації, органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, зображуватися на бланках ділових паперів. Для використання герба району у святкових оформленнях, для рекламно - сувенірної, друкованої продукції треба отримати спеціальний дозвіл, який видається головою районної ради. Прапор Валківського району було затверджено на VII сесії Валківської районної ради ХХIV скликання 7 травня 2003 року (на підставі ст.22 та ст. 43 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”). У положенні про прапор району зазначається, що він є символом, який відображає історію і традиції району. Прапор являє собою прямокутне двоколірне полотнище (відношення ширини до довжини 2:3), вгорі смуга 2/3 ширини полотнища жовтого кольору, що була прапором Валківської сотні Харківського Слобідського полку, а внизу - смуга малинового кольору 1/3 ширини полотнища, що вказує на належність Валківського району до Харківської області, сучасний прапор якої має малиновий колір. Зображення герба Валківського району знаходиться в центральній частині прапора і дорівнює 1/2 ширини прапора. Під гербом розгорнуто звивисту срібну стрічку, на якій написано синім „Валківський район”. Прапор з трьох сторін, по периметру окантований золотою бахромою. На прапорі прикріплено дві золотаві стрічки, до яких кріпляться китиці такого ж кольору. Прапор району двосторонній. Навершшя древка являє собою металевий конус бронзового кольору. Еталонний зразок прапора Валківського району зберігається в кабінеті голови районної ради, що міститься в Будинку ради. Прапор району піднімається:
Прапор району може підніматися: - на будинках органів місцевого самоврядування, відділів та управлінь виконавчої влади, закладів, організацій, підприємств району в дні державних та місцевих свят, прийомі офіційних делегацій, на спортивних змаганнях, зображення прапора Валківського району може бути використане при виготовленні друкованої та рекламно-сувенірної продукції. У 1780 році Валки затверджуються повітовим містом Харківської губернії, якому надається герб. Герб був затверджений у 1781 році і являв собою щит, у верхній частині якого був герб м.Харкова, а в низу на голубому полі три сливи, що характеризували Валки, як багате садами місто. На сьомій сесії міської ради народних депутатів ХХП скликання, яка відбулася напередодні 350-річчя Валок у травні 1996 року, затверджено Положення про прапор та герб нашого міста. Згідно з цими положеннями герб – особливий знак нашого міста, має вигляд щита прямокутної форми. Він поділений на дві частини: верхню – зеленого кольору і нижню – лазурного. На зеленому полі розміщено навхрест ріг достатку з плодами та квітами і кадуцей (жезл Меркурія), які символізують прагнення достатку й миру, розвиток торгівлі, пошти, скотарства. Ріг та жезл мають золотавий колір, крила та змій сріблястий. На нижньому полі зображено три сливи, які з давніх часів символізують розвинуте у Валках садівництво.
Прапор міста є символом його самовизначення. Полотнище прапора двобічне, прямокутної форми, жовтого кольору. В центрі прапора - зображення герба Валок. Таким чином, три кольори, що домінують на прапорі Валок: жовтий, лазурний (блакитний) і зелений – відображають державну символіку України, поєднану з символікою Харківщини. Прапор міста - це офіційна емблема, що символізує його самоврядування і самовизначення ( самоуправління в межах Закону). Жовтий (золотавий) колір прапора міста Валок відображає історичні традиції українського народу (наприклад, із 104 українських міст ХУШ-Х1Х ст. у 86 зустрічається жовтий колір, в 51 – блакитний). Він відображає національну ідею (під ним народжувалася ідея української незалежності). Крім того, місто Валки є центром сільськогосподарського району. Звідси ще одне значення жовтого (золотавого) кольору – це колір дозрілого зернового лану. Постійно прапор міста піднімається на будинку, в якому знаходиться виконавчий комітет міської ради. Тимчасово прапор міста піднімається на будинку, де проходить сесія Валківської міської ради народних депутатів; на будинках закладів, організацій, підприємств, товариств міста в дні державних свят України, а також міських свят і урочистих подій. Валківщина. Історичний нарисСліди життя первісної людини на землях нинішньої Валківщини сягають кінця раннього палеоліту (35-40 тис. років тому), про що свідчать примітивні знаряддя праці, знайдені на території району. У нову кам'яну добу – неоліт (V-III тис. до н.е.) валківську землю заселяли племена дніпро-донецької культури, які від мисливства та рибальства переходять до вищих форм господарства – скотарства і землеробства. Були на Валківщині поселення бронзового віку (ІІ-І тис. до н.е.), перше з яких відкрите археологами поблизу села Війтенки 1975р. Великі зміни у нашому краї почалися в добу заліза, широке застосування якого датуеться VIII ст. до н.е. Саме тоді племена іраномовного походження, витіснивши кімерійців, створилеи велике державне утворення – Скіфське царство, залишки поселень якого виявили біля Валок, Баранового, Високопілля, Добропілля, Заміського, Огульців, Старих Валок та в інших місцях. У долині річки Мокрий Мерчик археологами виявлене царське поховання племені меланхленів, яких грецький історик Геродот назвав “особливим, не скіфським народом, але із норовом і звичаями скіфськими”. Припускається, що саме у скіфські часи було збудовано Перекіпський вал. Оборонна споруда між верхів'ями річок Коломак та Мжа, а а перетинаючи сумнозвісний муравський шлях, захищала від нападників спершу скіфів-землеробів, значно пізніше – рубежі Московької держави. Ймовірно, що саме цей вал дав назву Валкам – одному із найперших поселень Слобідської України. 21 травня 1646 року за наказом уряду Російської держави почалося будівництво Валківського (Можеського) острогу, в якому “московські служилі люди несли варту супроти татар”. Постійними жителями місцевості у той час були українські переселенці, які мали тут численні пасіки та хутори. 1665р. Українські козаки, що стали господарями фортеці, перенесли Валки в теперішнє місце – на лівий берег р. Турушки, де вона впадає в р. Мжа. У 1660-1768 рр. Валки були сотенним містечком Харківського козацького полку, 1780 р. - стали центром повіту із власним гербом (три сливи на блакитному полі, як символ розвинутого садівництва). За переписом 1897 року населення Валок становило 7938 чол. Серед них: 255 дворян, 67 духовних осіб, 50 купців, 1004 міщан, інші – селяни. На початку ХХ ст. у Валківському повіті відбулися великі селянські заворушення, спрямовані проти поміщиків. Після жовтневих подій 1917 р. валківські більшовики зробили спробу проголосити тут радянську владу, але більщість повітової ради їх не підтримала. “Червоними” Валки стали лише в 1919 р., а навесні 1920 р. проти нової влади спалахнуло велике селянське повстання, що було жорстоко придушене. Суцільна колективізація на Валківщині закінчилася спустошливим Голодомором, який забрав життя понад третини селян району. У роки Другої світової війни через Валки проходила ліня фронту – Мжинський рубіж. Район було звільнено від німецьких окупантів у жовтні 1943 р. 1993 р. Валківський район зазнав реорганізації. Частина його території відійшла до відновленого Коломацького району. Історія у датах25 травня 1646 року прибулий із Бєлгорода воєвода Хілков разом з першими поселенцями „стены сомкнул и башни рубить начал” – так з будівництва Можеського острогу починалися Валки. 1647 рік – збудовано й освячено першу Валківську церкву Успіння Пресвятої Богородиці. 1665 рік – Можеський острог було перенесено на теперішнє місце розташування міста. Жовтень-грудень 1766 року – у Валки вперше завезено для вирощування картоплю у кількості 180 штук разом із супровідним документом – інструкцією Харківської губернської канцелярії про те, як слід вирощувати цей небачений досі овоч. 1780 рік – Валки затверджено повітовим містом Харківської губернії. 1781 рік – затверджено герб міста, який залишається в такому вигляді й понині. Жовтень 1802 року – відкрито мале народне училище – перший у місті державний навчальний заклад. 1849 рік – у власному будинку купця Алексєєва відкрито першу Валківську міську лікарню. Близько 1870 року – у місті було відкрито театр „Народний дім”. 1885-1886 роки – відбував військову службу український поет-революціонер П.Грабовський. 1895 рік був особливо цікавим у житті міста, багатим на події. Цього року було відкрито першу громадську бібліотеку, розпочато і закінчено спорудження міського ставу, тоді ж було завершено прокладання тротуарів, переходів стічних канав по головних вулицях міста. Подекуди було встановлено нумерацію жилих будинків з назвами вулиць. 1902 рік – прокладено бруківку по Полтавській та Харківській вулицях до виїзду з Валок. 1912 рік – підприємець Дяков побудував перший у місті кінотеатр „Чари”. Червень 1917 року – у Валках відбувся перший футбольний матч. Листопад 1917 року - проголошення радянської влади. 1 травня 1920 року - у місті вперше спалахнули електричні лампи. Вересень 1920 року - перший повітовий з’їзд комсомолу. Літо 1923 року - створено загін юних спартаківців (пізніше - піонерів). 2 листопада 1930 року - засновано районну газету „Колективна думка”. Жовтень 1941 року - німецько-фашистська окупація. 16 вересня 1943 року - радянські війська звільнили місто від загарбників. 1955 рік - побудовано нове двоповерхове приміщення Валківської середньої школи. Квітень 1975 року - при районному будинку культури створено народну чоловічу хорову капелу ветеранів війни та працюючої молоді. Вересень 1983 року - відкриття у центрі Валок меморіалу Слави в пам’ять загиблих визволителів і валківчан, що не повернулися з фронту. Травень 1985 року – відкриття пам’ятного знаку в дідовій долині на місці масових розстрілів валківчан в роки фашистської окупації. Вересень 1990 року – відкрито пам’ятник П. Грабовському. |
